Школа-діюча модель соціуму для дитини!

     Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві, та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

  Школа — це ідеальна діюча модель реального світу. Саме в середовищі однолітків дитина набуває корисних навичок для самостійності. Це досвід, який не можна отримати під час індивідуального навчання.

У школі дитина з особливими освітніми потребами спостерігає, як інші діти спілкуються, грають, навчаються, готують робоче місце до навчання, поводяться в їдальні, реагують на зміни.

З часом вона зможе наслідувати ці шаблони поведінки, які потім стануть у нагоді в дорослому житті.

Школа, з одного боку, має заспокоюючий фактор: постійним режим, розклад, правила, — стабільність! А з іншого — розвиваючий фактор — унікальні та непередбачувані соціальні ситуації. Це «тренажер», де за допомогою уважного і розуміючого дорослого дитина може зрозуміти зв’язки між подіями та ситуаціями і позбутись страхів перед невідомим.

Школа постійно створює ситуації, у яких дитині потрібно бути сконцентрованою та зібраною. Так, від учня з особливими освітніми потребами це вимагає додаткової енергії та зусиль.

Коректна підтримка та можливість регулювати рівень навантаження допоможуть дитині відновитись. Саме у школі виникають реальні обставини, в яких дитину в режимі реального часу можна навчити прийомам самоконтролю та саморегуляції.

Переваги навчання в школі:

Для дітей з особливими потребами:

завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей;

ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами;

оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально;

навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей;

у дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками й участі у громадському житті.

Для інших дітей:

діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей;

діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них;

діти вчаться співробітництву;

діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.

Недоліки:

– Недостатнє матеріально-технічне та кадрове забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів (відсутність спеціального допоміжного навчального обладнання, спеціально розроблених навчальних методик та програм інклюзивного навчання, недостатня чисельність спеціально підготовлених фахівців для роботи з дітьми з інвалідність).
    – Непристосованість будівель загальноосвітніх навчальних закладів (у т.ч. в середині) для безперешкодного доступу до них учнів із різними нозологіями захворювання.